Головна Діяльність Документи Проєкти Публікації

September 5, 2022 11:48 PM (GMT+3)

@Ihor Yurasov

#BIM, #CDE, #ISO, #NA

– зображення @Ihor Yurasov, UBC

– зображення @Ihor Yurasov, UBC

Колеги, вітання!

Раді повідомити, що завершена розробка першої редакції Національного Додатку до ДСТУ ISO 19650-2. Нагадаємо, що метою цього документу є опис правил та методів організації інформаційних контейнерів (їх найменування та принципи структурування у CDE), відповідно до положень ДСТУ ISO 19650-2 з урахуванням існуючих особливостей будівельної галузі України, про що вже була серія статей на нашому сайті.

Слід розуміти, що це саме перша редакція, яка обов’язково ще буде доопрацьована, доповнена і відкоригована в наступній версії.

Сам текст НД знаходиться в прикріпленному док-файлі. Чесно кажучи, стилістика і верстка цього документу явно не дуже зручна і практична (як і більшість нац. стандартів), оскільки ми були затиснуті вимогами і протоколами по оформленню таких доків і які поки не маємо змоги обійти.

Розуміючи це, ми вирішили додатково викласти повний текст нац. додатку прямо на сайті, розбивши його по структурі і включивши інтерактивні таблиці прямо в тіло сторінки. Тож обирайте, як вам буде зручніше.

– версія для завантаження в pdf

– версія для завантаження в pdf


ЗМІСТ

1. ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ

В цьому стандарті використано такі скорочення:

ARC – від англ., Archived, «архівний». Архівний статус застосовують для зберігання журналу всіх інформаційних контейнерів, які були у загальному доступі та опубліковані в процесі управління інформацією, а також системного журналу контролю їх розроблення.

INI – від англ. «Initial Data», «вихідні дані». Вихідні дані, що містять в собі інформацію, необхідну для ініціалізації (запуску) процесів проєктування (наприклад – завдання на проєктування, технічні завдання, карточки технічних рішень, обмірні креслення, фото-,відео матеріали тощо). Незважаючи, що такий статус безпосередньо не вказаний в ДСТУ ISO 19650-2, на практиці може застосовуватись для організації структур проєкту.

PUB – від англ., Published, «опубліковано». Статус «опубліковано» застосовують до інформації, використання якої було санкціоновано (наприклад, під час будівництва нового об’єкта або експлуатації активу).

SHA – від англ., Shared, «спільний доступ/користування». Статус «спільний доступ» полягає в забезпеченні конструктивного, спільного розроблення інформаційної моделі у межах виконавчої групи.

TMP – від англ., Temporary, «тимчасовий». Використовується для позначення даних, що мають тимчасовий та/або непріоритетний характер. Незважаючи, що такий статус безпосередньо не вказаний в ДСТУ ISO 19650-2, на практиці може застосовуватись для організації структур проєкту.

WBS – від англ., Work Breakdown Structure, структура виконання робіт, ієрархічна структура робіт, структура декомпозиції робіт.

WIP – від англ., Work In Progress, «у процесі роботи». Статус «у процесі роботі» застосовують до інформації, поки її розробляє цільова група. Інформаційний контейнер в цьому статусі не має бути видимий або доступний для іншої цільової групи.

PID (проєкт) – код ідентифікації проєкту, що базується на характерній інформації, яка описує проєкт.

ORG (походження) – код організації, компанії, установи або персони, що є джерелом його походження (автором) або безпосередньо володіє інформаційним контейнером.

VOL / STG (просторове фазування) – коди ідентифікації просторових сутностей більшого масштабу (ділянок, комплексів) або просторово-часових сутностей, що визначають етапність, яка прив’язана до певної частини проєкту (черги, стадії, пускові комплекси тощо).

OBJ (об’єкт) – просторово-об’єктна ідентифікація, що визначає найменування/нумерацію об'єкта(ів) або його складових частин, згідно WBS проєкту.

LOC / DIV (локація/частина) – код ідентифікації для частини/системи/локації тощо певного об’єкту.

ROL (роль) – код ідентифікації для кожної ролі (іноді – як дисципліни/системи/сфери застосування або напрямку) в проєкті.

[TYP] (тип змісту) – код ідентифікації, що описує зміст/призначення/функцію змісту інформаційного контейнера.

[NUM] (номер) – нумерація або ідентифікація інформаційного контейнеру (або його конкретної частини (наприклад, аркушу/креслення).

[VER] (версія) – код поточної версії інформаційного контейнера.

[REV] (ревізія) – код поточної ревізії інформаційного контейнера.

[STA] (статус) – код статусу інформаційного контейнеру, згідно ДСТУ ISO 19650-2.

[Class] (класифікація) – код класифікатора, що застосовується до змісту інформаційного контейнеру.

[Desc] (опис/пояснення) – текстовий короткий опис-пояснення змісту інформаційного контейнеру.

Познаки

[ ] – необов’язкове (опціональне) поле кодифікації.

2. BIM ТА СЕРІЯ ДСТУ ISO 19650 В КОНТЕКСТІ УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ

Даний національний додаток описує правила та методи організації інформаційних контейнерів, що містять структуровану інформацію щодо будівельного активу, який є об’єктом прийняття рішень. Згідно п.3.3.12 ДСТУ ISO 19650-1, інформаційний контейнер — найменований постійний набір інформації, яку отримують із файлу, системи чи програмного додатку зберігання даних.

Варто зазначити, що проєктні дані містять інформацію різних типів та характеру, кожен з яких виконує власні функції. Способи їх організації можуть відрізнятись, але, умовно, всі дані проєкту можна представити у вигляді концептуальної схеми інформаційних складових компонентів проєкту, див. Рис. 1.

Рисунок 1 – Концептуальна схема інформаційних складових компонентів проєкту

Рисунок 1 – Концептуальна схема інформаційних складових компонентів проєкту

Згідно з наведеною схемою, управління даними відповідних типів включає в себе управління:

До всіх наведених типів інформації також застосовуються методи управління безпекою (ДСТУ ISO/IEC 27000).

Всі наведені вище дані є важливими складовими для управління життєвим циклом активу і мають використовуватись комплексно, але способи і методи управління даними мають розглядатись окремо, згідно сфери застосування кожного стандарту (хоча і мають бути узгодженими між собою). Таким чином, їх сукупність утворює рамки для організації та управління інформаційними контейнерами, структурами даних, технічними системами, компонентами тощо та створює умови ефективного використання BIM в межах країни.

Правила організації даних (структура, найменування, кодифікація, статуси, тощо) визначають єдину «цифрову мову» для всіх учасників будівельної галузі. Такі правила покращують комунікацію і обмін інформаційними даними, створюють основу для прийняття оптимальних рішень під час проєктування, будівництва та експлуатації. Створення надійної основи для прийняття рішень є головною метою впровадження BIM, що прямо зазначено у визначенні BIM, згідно стандарту ДСТУ ISO 19650-1.

Інший ключовий компонент успішного впровадження BIM – вчасний та точний обмін інформацією між усіма зацікавленими учасниками інформаційного обміну на всіх етапах життєвого циклу будівельного об’єкту. Некоректне створення або сприйняття інформації створює додаткове навантаження на її перевірку, опрацювання та координацію, і, як наслідок, до значних часових втрат, які впливають на успішність інвестиційних вкладень. Неточність передавання інформації, що спричинена відсутністю єдиних вимог до її змісту та способів обробки, призводить до нівелювання переваг BIM та є одним з головних ризиків ефективності впровадження інформаційного моделювання.

Головна задача, для вирішення якої пропонується цей додаток – визначення критеріїв та правил організації середовища спільних даних (CDE).

Як показує практика, через неоднорідні методики та підходи для обміну даними між різними організаціями витрачається надзвичайно багато зусиль та ресурсів. Даний додаток створено для усунення цієї проблеми, задля чого використовуються кращі світові практики, досвід української спільноти. Кінцева мета документу – створити та виробити єдину систему зберігання, обміну та управління даними для використання на національному ринку.

3. СЕРЕДОВИЩЕ СПІЛЬНИХ ДАНИХ – СТРУКТУРА, ПРИНЦИПИ І ОРГАНІЗАЦІЯ

3.1. Призначення середовища спільних даних

Середовище спільних даних є платформою для спільної роботи всіх учасників проєкту; контроля за будівництвом (від ініціалізації, вивчення доцільності проєктування і до передачі будівельного активу в експлуатацію); експлуатації та функціонування активу і призначене для швидкої комунікації між ними в режимі реального часу та використання єдиного джерела актуальних даних під час прийняття рішень.

Середовище спільних даних є невід’ємною та обов’язковою складовою ВІМ, та має відповідати вимогам, описаним в п. 3.2 даного національного додатку.

3.2. Вимоги до середовища спільних даних

Як інформаційна система, CDE має забезпечувати базові інформаційні властивості даних (достовірність, повноту, коректність, актуальність, релевантність, доступність, захищеність та ергономічність), що, водночас, узгоджується з вимогами ДСТУ ISO 19650-2:

Візуально таку сукупність вимог можна зобразити у вигляді основних функціональних блоків, що формують систему CDE (див Рис. 2). На практиці, такі системи складаються з більшої кількості блоків, функціональні задачі яких можуть виходити далеко за межі даного прикладу.


Рисунок 2 – Необхідні функціональні складові CDE

Рисунок 2 – Необхідні функціональні складові CDE

Вимоги до CDE (за необхідності) мають бути узгоджені та описані в EIR (Вимоги до обміну інформацією).

Структура, організація та всі робочі процеси спільної роботи в CDE мають бути погоджені та описані в BEP (План виконання BIM).

3.3. Структура середовища спільних даних

Середовище спільних даних є загальним вмістилищем всієї інформації проєкту/активу на всіх його стадіях та передбачає використання інструментів спільної роботи залучених команд. Інформація у середовищі спільних даних представлена у вигляді інформаційних контейнерів.

Структурованою інформацією, в контексті проєктних даних, є інформація щодо об’єкту будівництва у вигляді інформаційної моделі(-ей) чи документу(-ів), що розробляються призначеною стороною в процесі виконання проєктних робіт та містить інформацію щодо прийнятих проєктних рішень. Даний додаток включає положення щодо організації інформаційних контейнерів, які містять саме структуровану інформацію.